Вітаємо Вас!
Ми - дошкільний навчальний заклад №24 "Калинка"!
Чому саме Сад здійснення бажань? Тому, що в нашому садочку загадуються найсміливіші бажання і всі вони збуваються.
Хочете знати більше - заходьте до нас частіше.
Будемо раді бачити Вас на сторінках нашого сайту!

Сподіваємося кожен знайде в ньому щось цікаве для себе.



25.05.13

Гендерне виховання дітей раннього віку

Питання статі стають небайдужими для дитини з того моменту, як вона починає усвідомлювати свою статеву належність, розуміти, що вона не лише дитина, а хлопчик або дівчинка. Статева ідентифікація – один з найважливіших елементів становлення особистості дитини, який впливає на все її подальше життя.
Психологи стверджують, що процес гендерної ідентифікації починається буквально з моменту народження дитини. Формування психологічної статі дитини залежить не лише від біологічного чинника, а й від соціального середовища, у якому вона розвивається. Сім’я завжди була і буде першим соціальним середовищем, яке визначає ціннісні орієнтації дитини. Крім сім’ї впливають заклади освіти, групи однолітків, відповідні засоби масової інформації, „значимі інші”.
Підготовку дітей до виконання свого життєвого призначення, різних соціальних ролей – мужнього сина, турботливої доньки, доброго брата чи сестри, онука чи онучки, надійного друга чи подруги – треба починати з раннього віку, коли починає формуватись особистість.

Метою гендерного виховання є:
•         Формування моделі поведінки   певної статі
•         Прищеплення культури взаємовідносин статей
•         Формування правильного розуміння ролі чоловіка і ролі жінки у
  суспільстві
З огляду на це перед педагогами дошкільного закладу стоять такі завдання з гендерного виховання:
•         Виховувати у дітей стійкий інтерес і позитивне ставлення до себе як до об’єкта пізнання
•         Сприяти статевій ідентифікації
•         Правильно і компетентно реагувати на прояви сексуального розвитку дітей різних статей
•         Підтримувати фізичне і психічне здоров’я дітей, радість світосприйняття, оптимістичне ставлення до навколишнього світу
•         Виховувати стійкий інтерес і позитивне ставлення до рідних, близьких, значимих для дитини людей
•         Розвивати уявлення про себе та інших людей як про осіб фізичних і соціальних
•         Створювати умови для набуття досвіду відносин з  навколишнім світом у цілому і світом людей зокрема
•         Стимулювати самостійність, уміння здійснювати мотивований вибір
•         Розвивати емпатію як якість особистості – вміння відчувати і розпізнавати стан і настрій людей,   поводитися відповідно
•         Закладати основи виконання відповідних своїй статі соціальних ролей 
Питання гендерного виховання починаючи з раннього віку єневідэ’ємною частиною усіх видів діяльності дітей. На заняттях з різних розділів програми, під час трудової, образотворчої, ігрової діяльності діти засвоюють загальноприйняті норми поведінки, зміст і особливості виконання певних соціально-статевих ролей. Робота з гендерного виховання проводиться комплексно, використовуючи різні методи, спеціально підготовлені та природні ситуації, що виникають у процесі життєдіяльності. Основними формами роботи у цьому напрямку є:
•         організовані заняття – групові та індивідуальні
•         використання художнього слова
•         проблемні ситуації
•         ігри
•         ситуації спілкування з дітьми
•         прогулянки
•         театралізовані ігри та розваги
•         самостійна діяльність дітей
Уся робота з гендерного виховання дітей раннього віку здійснюється, дотримуючих наступних принципів:
•      Активності - використання будь-яких ситуацій у житті дитини для формування у неї  правильних установок щодо своєї статі і  вироблення відповідної рольової поведінки
•      Реалістичності – формування реалістичного  розуміння статевої диференціації
•      Адресності -  врахування не лише статі і віку дитини,  а й її психічного та фізичного розвитку
•      Неперервності – послідовне врахування накопичених знань і соціального досвіду дитини, починаючи з раннього дитинства
•      Правдивості – надання максимально правдивої інформації  з урахуванням віку дитини та можливостей розуміння цієї   інформації
•      Довіри – базування відносин між дитиною та педагогомна довірі, яка можлива лише за умови серйозного ставлення  педагогів до інтересів дитини, її бажань та проявів статевої  поведінки
      Моральної чистоти –виховання моральної особистості, у  якій домінують якості, що формують хлопчика як майбутнього  чоловіка, а дівчинку - як майбутню жінку
Найбагатший досвід взаємодії з однолітками різної статі в ранньому віці діти набувають у дошкільному закладі. І саме вихователі мають створити оптимальні умови для формування у дітей адекватної статево-рольової поведінки. Перед вихователями стоять такі завдання:
•         формувати у дітей уявлення про відмінності у поведінці хлопчиків і дівчаток;
•         розвивати способи взаємодії, притаманні жіночому і чоловічому типам поведінки;
•         створювати умови для набуття досвіду чоловічої і жіночої поведінки;
•         розвивати морально-вольові якості, характерні для хлопчиків  (сміливість, рішучість, силу, витривалість тощо) і дівчаток   (доброту, ніжність, співчутливість, чуйність тощо)
Роботу з формування статево-рольової поведінки у дітей раннього віку вихователям необхідно проводити у трьох напрямках:    
·        формування поведінки хлопчиків;
·        формування поведінки дівчаток;
·        формування способів взаємодії хлопчиків і дівчаток.
Які ж ознаки формування статевого самоусвідомлення мають малюки на етапі від народження до 3-х років?
Уявлення дітей про себе та свої статеві особливості:
Діти починають усвідомлювати себе не лише людьми і неповторними особистостями, а й хлопчиками чи дівчатками.Ознайомлюються зі своїм тілом, вчаться ним керувати. Прагнуть усвідомити свої можливості, емоції і почуття. Вчаться ідентифікувати людей за статевою належністю.Починають порівнювати себе з іншими людьми. Виявляють увагу до різних частин свого тіла. Запитують про різницю між статями, цікавляться звідки беруться діти. У мовленні використовують займенники “він”, “вона”. Статеву належність зазвичай пов’язують з неістотними ознаками: різний одяг, зачіска тощо. Часто вважають,що стать можна змінити-побути хлопчиком, потім дівчинкою, або навпаки. Грають в ігри, яких навчають дорослі.
Гендерний підхід до виховання:
Створити умови для становлення особистості дитини, її чоловічих і жіночих якостей (повна гармонійна сім’я, у якій відносини між батьками будуються на основі поваги до жіночого і чоловічого єства). Проявляти ласку, ніжність,любов, увагу до фізичних і емоційних потреб дітей. Емоційно спілкуватися з ними та реагувати на їхні дії. Ставитися до дітей згідно з їхньою статевою належністю. Одягати та зачісувати дитину слід відповідно до її статі. Виховувати відповідні культурно-гігієнічні навички. Навчати дітей,враховуючи домінування у хлопчиків зорового сприйняття, у дівчаток – слухового.
Отже, завдання вихователів груп раннього віку є формуваннягендерної  компетентності як складової життєвої компетентності дітей раннього віку.

Розроблення та впровадження у практику роботи гендерно-освітньої технології сприяє розширенню гендерних компетенцій усіх учасників взаємодії – дітей, батьків, вихователів.