Гострі кишкові інфекції – це група гострих інфекційних захворювань, що
характеризуються ураженням шлунково-кишкового тракту з порушенням
водно-мінерального обміну, загальною інтоксикацією організму. Зокрема, до них
належать:
-
дизентерія,
-
сальмонельоз,
-
кишкова
колі-інфекція,
-
кишкова
стафілококова інфекція.
Особливості гострих кишкових інфекцій
Спільними для
гострих кишкових інфекцій є механізм зараження, симптоми захворювання, а також
заходи профілактики.
Збудники гострих
кишкових інфекцій надзвичайно різноманітні:
-
бактерії
– сальмонели, шигели, патогенні серотипи кишкової та пара кишкової палички,
ентеропатогенні стафілококи, бацили ботулізму, холерні вібріони, стрептококи,
протеї;
-
віруси
– рота-, рео-, адено-, ентеровіруси, кишкові корона віруси, вірус гепатиту А
тощо;
-
найпростіші
– амеба дизентерійна, лямблія тощо.
Чинники передачі збудників гострих кишкових інфекцій такі:
-
неякісно
промиті овочі, зелень, фрукти, ягоди,
-
молочна
продукція з терміном використання, що минув,
-
нехтування
правилами особистої гігієни та санітарними правилами й нормами,
-
порушення
технології приготування страв, зберігання харчових продуктів без дотримання
належного температурного режиму.
Основні симтоми, що характеризують гострі кишкові інфекції:
-
підвищення
температури,
-
рідкі
випорожнення,
-
біль
у животі,
-
млявість,
-
головний
біль,
-
загальна
інтоксикація,
-
блювання.
Для всіх гострих
кишкових інфекцій характерні такі особливості:
-
збудник
потрапляє дл організму дитини фекально-оральним шляхом – через шкірні покриви,
предмети побуту, поверхні, іграшки, одяг, підлогу, меблі тощо, заражені
збудником чи його токсином;
-
спалахи
гострих кишкових інфекцій сезонні – зазвичай відбуваються в літньо-осінній
період;
-
збудники
гострих кишкових інфекцій, як правило, стійкі в зовнішньому середовищі;
-
джерелом
гострих кишкових інфекцій є хворі люди й тварини або носії хвороботворних
бактерій без видимих ознак патології (бактеріоносії).
Збудник може потрапити до організму дитини й механічним шляхом – укуси мух,
ос. Не виключають і забруднену їжу та воду, як шлях передачі, а також
повітряно-крапельний шлях.
Кишкові інфекції, як правило, починаються
гостро. Клінічні прояви можуть виникати в перші 6 годин після зараження. Під
час втрати рідини через блювання й пронос виникають ознаки зневоднення тав
порушення водно-електролітного балансу.
Ознаки зневоднення та
порушення водно-електролітного балансу:
-
млявість,
-
зменшення
сечовиділення,
-
задишка,
-
сухість
шкіри та слизових оболонок,
-
порушення
функції нирок,
-
судоми,
-
різке
зниження артеріального тиску, порушення свідомості.
Щоб запобігти гострим кишковим
інфекціям у дітей слід привчити їх до миття рук, особливо після
відвідування туалетної кімнати, ігор на майданчику та безпосередньо перед
вживанням страв. Простіше запобігти
гострим кишковим інфекціям, ніж потім довго і складно їх лікувати.
