Вітаємо Вас!
Ми - дошкільний навчальний заклад №24 "Калинка"!
Чому саме Сад здійснення бажань? Тому, що в нашому садочку загадуються найсміливіші бажання і всі вони збуваються.
Хочете знати більше - заходьте до нас частіше.
Будемо раді бачити Вас на сторінках нашого сайту!

Сподіваємося кожен знайде в ньому щось цікаве для себе.



01.03.19

"Жайворонки" і традиції зустрічі весни. Рецепт "жайворонків"


1 березня - початок календарної весни. Наші пращури завжди з нетерпінням чекали її приходу. Їх життя було прив’язаним до сільськогосподарського циклу і наприкінці зими, коли вичерпувалися запаси минулорічного врожаю, гостро поставало питання засівання, а згодом і збору нового врожаю. А діти в усі часи залишалися дітьми, їм, втомленим від довгої зими, не терпілося швидше вийти на весняне сонечко і розважитися.
Зустрічати весну починали зі Стрітення і головним атрибутом свята були «жайворонки». Для дітей ця випічка була великою радістю адже готували її нечасто. Цього дня спостерігали за погодою: якщо було тепло – весна швидко настане, якщо холодно – ще пануватиме зима.

Наступною важливою датою було свято Обретіння, або віднайдення голови Іоанна Предтечі (9 березня). В народі це свято ще називали Обертінням адже за народним повір’ям птахи, які відлетіли у вирій, обертали голову в бік України, збиралися летіти назад.
14 березня у День преподобної мучениці Євдокії, або як казали в народі «на Явдохи», прокидався бабак, а діти, починаючи з цього дня, ходили по дворах і славили прихід весни, співаючи закличні веснянки. До речі, до цього свята також випікали «жайворонків», а іноді використовували вирізаних з дерева ластівок.
На свято Сорока святих (22 березня) випікали «жайворонків», з ними діти бігали цілий день, підкидаючи їх угору та імітуючи політ пташок (інколи їх настромлювали на палички і, високо підіймаючи їх, бігали). В деяких місцевостях «жайворонків» підвішували на деревах, щоб почастувати пташок, які повертаються з вирію.
Випікали «жайворонків» і на Теплого Олекси і, навіть, напередодні Благовіщення. Погодьтеся, для українців – хліборобів жайворонок був дуже важливою пташкою, знаковою. Вважалося, що жайворонок єднав людей з Богом: літав високо – просив Господа про врожай, низько – попереджував, що зерно не вродить.
Нині більшість з нас  не сіє зерно, але ми можемо продовжувати традицію зустрічати весну. У вас ще є час напекти «жайворонків» 😉