Спитай
себе, дитино, хто ти є,
І
в серці обізветься рідна мова;
І
в голосі яснім ім’я твоє
Просяє,
наче зірка світанкова.
З
родинного гнізда, немов пташа,
Ти
полетиш, де світу далечизна,
Та
в рідній мові буде вся душа
І
вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У
просторах, яким немає меж,
Не
згубишся, як на вітрах полова.
Моря
перелетиш і не впадеш,
Допоки
буде в серці рідна мова.
Д. Павличко
