Вітаємо Вас!
Ми - дошкільний навчальний заклад №24 "Калинка"!
Чому саме Сад здійснення бажань? Тому, що в нашому садочку загадуються найсміливіші бажання і всі вони збуваються.
Хочете знати більше - заходьте до нас частіше.
Будемо раді бачити Вас на сторінках нашого сайту!

Сподіваємося кожен знайде в ньому щось цікаве для себе.



08.05.21

Добірка віршів

І живуть у пам’яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.

Їх життя, їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.
          (В. Симоненко)



Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.

Лилась пожежі вулканічна лава.
Горіла хата. Ніч здавалась днем.
І захлиналась наша переправа
через Дніпро – водою і вогнем.

Гула земля. Сусідський плакав хлопчик.
Хрестилась баба, і кінчався хліб.
Двигтів отой вузесенький окопчик,
де дві сім’ї тулились кілька діб.

О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!

Це вже було ні зайчиком, ні вовком –
кривавий світ, обвуглена зоря! –
а я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря, –

той перший віршик, притулившись скраю,
щоб присвітила поночі війна.
Який він був, я вже не пам’ятаю.
Снаряд упав – осипалась стіна.
          (Ліна Костенко)


Ніхто не забутий.
На полі ніхто не згорів:
Солдатські портрети
На вишитих крилах пливуть…

І доки є пам’ять в людей,
І живуть матері,
Допоти й сини, що спіткнулись об кулі,
Живі!
          (Б. Олійник)
  

Сплять солдати в степах
Під волошковим небом Європи,
А розквітлому щастю
Немає ні меж, ні кінця.
Біля Волги й Дніпра
Заросли чебрецями окопи,
Тільки в шрамах солдатських
Печаляться наші серця
          (Д. Луценко)


Вже давно відгриміли бої
Та окопи травою покриті
Тільки думи мої,
Тільки серце моє
У широких степах
Де солдати убиті.

Я сюди приходжу по весні
Низько голову вдячно схиляю,
Вічна шана, героям загиблим в війні
Я люблю вас усіх й пам’ятаю.

Квіти червоні як пролита кров
Вам положу ветерани
В них моя вдячність і щира любов
Ліки цілющі на ниючі рани…

Вже давно відгриміли бої
Та окопи травою покриті
Тільки думи мої,
Тільки серце моє
У широких степах
Де солдати убиті.
          (В.Харченко)